ДОЦІЛЬНІСТЬ ВРАХУВАННЯ КОМПЛЕКСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ПРИРОДНОЇ ВОДИ ПРИ НОРМУВАННІ СКИДАНЬ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН ІЗ ЗВОРОТНИМИ ВОДАМИ У ВОДНІ ОБ'ЄКТИ

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності врахування комплексних показників якості природної води в задачах нормування скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами до водних об’єктів. Проблема має науковий та правовий аспекти. Науковий аспект полягає в подібності шкідливого ефекту різних речовин на живі організми. Звертається увага, що в задачах нормування скиду зворотних вод доцільно робити вираховування комплексної негативної дії речовин за лімітуючими ознаками шкідливості (ЛОШ). Стосовно правового аспекту проблеми, в статті показане протиріччя між нормативно-правовими документами, що регламентують скидання зворотних вод, в частині врахування комплексних показників. А саме, діючі Гігієнічні нормативи якості води водних об’єктів для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення передбачають необхідність дотримання якості води з урахуванням ЛОШ, а в Правилах охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами та Методичних рекомендаціях з розроблення нормативів гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами вимога щодо врахування ЛОШ відсутня. На базі проведеного аналізу робиться висновок про необхідність коригування законодавчих та методичних документів, які регламентують розрахунок ГДС забруднюючих речовин до водних об’єктів, у плані врахування комплексних показників якості природної води.

The article is devoted to justifying the feasibility of taking into account complex indicators of natural water quality in the task of regulating the discharge of pollutants with waste waters to water bodies. The problem has scientific and legal aspects. The scientific aspect is the similarity of the harmful effect of various substances on living organisms. Attention is drawn to the fact that in the tasks of normalization of discharge of waste water, it is advisable to calculate the complex negative effect of substances according to the limiting signs of harmfulness (LSH). Concerning the legal aspect of the problem, the article shows a contradiction between the normative and legal documents regulating the discharge of waste water, in terms of taking into account complex indicators. Namely, the current "Hygienic standards of water quality of water bodies to meet the drinking, household and other needs of the population" provide for the need to observe water quality taking into account LSHs, and in the "Rules for the protection of surface waters from pollution by waste waters" and "Methodological recommendations on the development of standards for the maximum permissible discharges (MDS) of pollutants into water bodies with waste waters" there is no requirement to take into account LSHs. Based on the analysis, a conclusion is made about the need to adjust the legislative and methodological documents that regulate the calculation of the MDS of pollutants to water bodies, in terms of taking into account complex indicators of the quality of natural water.