СУЧАСНА ПРАКТИКА ПРОЕКТУВАННЯ АДАПТИВНИХ АРХІТЕКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ: АНАЛІЗ ПРИКЛАДІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Abstract

На думку багатьох вчених, у XXI столітті утверджується нова базова модель світу, в основі якої ідея еволюції та систем, здатних до самоорганізації; розпочато епоху високих швидкостей та інформаційних технологій. Розвиток конструкцій, технологій та матеріалів спонукає до формування новітнього напряму адаптивної архітектури. «Архітектура сьогодні повинна бути медіа-оболонкою, що вступає в діалог із спостерігачем та ініціює спілкування». Архітектура набуває характеру «відкритості»: людина впливає на форму, функцію і образ будівлі, проте вона не здатна радикально змінити середовище, оскільки діє в рамках заданого архітектором сценарію. Будівля адаптується і стає частиною події, архітектурний об’єкт отримує можливість реагувати на події та видозмінюватися залежно від них. Характер цих змін та можливості, які вони відкривають, потребують аналізу та переосмислення.