ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВОГНЕЗАХИСТУ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ З ТЕКСТИЛЬНИХ ГОРЮЧИХ МАТЕРІАЛІВ

Анотація

Проведено аналіз вогнезахисних матеріалів для тканин і встановлено, що мізерність даних для пояснення і опису процесу вогнезахисту, нехтування еластичних покриттів, призводить до загорання конструкцій з тканин під дією полум’я. Розробка надійних методів дослідження умов вогнезахисту тканин призводить до створення нових типів вогнезахисних матеріалів. Тому виникає необхідність визначення умов утворення бар'єру для високої температури і встановлення механізму гальмування процесу горіння матеріалу. У зв’язку з цим проведені натурні випробування та встановлено, що при дії полум’я на необроблені модельні зразки елементів намету, виготовлених з парусинової тканини призводить до займання на 40…45 c та поширення полум’я поверхнею, що призводить до його повного згорання протягом 105…120 с; натомість, модельний зразок елементів намету, виготовлених з парусинової тканини, обробленого неорганічним засобом з додаванням полімерного в’яжучого, при запалюванні речовиною на основі бензину, не загорівся, поширення полум’я не відбулося. При цьому зафіксовано остаточне горіння протягом 3 с, а спучення захисного покриття, що сягало 3…5 мм та відбулося обвуглення поверхні на площі близько 80 % з внутрішньої сторони. Вочевидь такий механізм впливу вогнезахисного покриття є тим фактором регулювання процесу, завдяки якому зберігається цілісність об’єкту. Таким чином, є підстави стверджувати про можливість спрямованого регулювання процесів вогнезахисту тканини шляхом застосування покриттів, здатних утворювати на поверхні матеріалу захисний шар, який гальмує швидкість теплопроникнення.