ДИТЯЧІ ІГРОВІ ПРОСТОРИ РАДЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ: ОБРАЗНІ РІШЕННЯ ТА ПРОЕКТНІ НОРМИ

Анотація

Стаття присвячена розгляду проектної основи дитячих ігрових просторів радянського періоду. Це питання є актуальнім, оскільки на даний момент нормативна база в цій сфері залишається практично на тому ж рівні. Є загальні норми розміщення вуличних ігрових майданчиків, певні санітарні вимоги, закладені ще в документах радянського періоду. Більш детальний розгляд вимог до облаштування простору для дітей з урахування сучасних потреб відсутній. Норми частково переглядаються, доповнюються, з’являються окремі проектні рекомендації, посилання на використання європейських стандартів, але це питання потребує комплексного підходу. В радянський період проектування дитячих ігрових майданчиків було віднесено до розділу благоустрою. Проектними розробками займались архітектори, певні рішення мали індивідуальний, авторський характер. Слід відзначити також використання натуральних матеріалів. Поступово спостерігається перехід до типового проектування, стандартного набору ігрових елементів, знеособлення самих просторів для дітей. Ігрові простори втрачають зв’язок з місцем свого розташування, з містобудівним контекстом. Крім того, для виготовлення ігрових елементів починають використовувати метал, бетон. Залишки таких майданчиків ще й досі можна зустріти на пострадянському просторі. Окремо слід звернути увагу на появу практичних посібників з проектування дитячих майданчиків у перекладі з інших мов. Це говорить про використання іноземного досвіду, в
якому головна увага приділялась безпеці дитини в межах ігрового простору, врахуванню вікових особливостей, тощо. Однак цей досвід використовувався переважно у великих містах, в паркових зонах загального відпочинку, на значних об’єктах. Таким чином, можна зазначити, що радянський досвід проектування дитячих ігрових просторів є цікавим з
різних позицій. Він дозволяє використовувати позитивне надбання – певні ідеї та образи, різноманітне функціональне наповнення простору. Крім того, ми можемо враховувати недоліки, що за час експлуатації цих майданчиків набули очевидності – результати використання певних матеріалів, характер їх можливого руйнування, затребуваність тих чи інших елементів ігрового простору різними віковими категоріями, зручність та безпека традиційного обладнання та ін.