ДОСЛІДЖЕННЯ КОРОЗІЙНОЇ СТІЙКІСТІ БЕТОНІВ З ХІМІЧНИМИ ДОБАВКАМИ У РОЗЧИНІ СІРЧАНОЇ КИСЛОТИ

Анотація

В цьому дослідженні представлено результати витримки 8 серій бетонів в 5% розчині сірчаної кислоти протягом 28, 56 та 180 діб. Кожна серія складалась з двох сумішей, виготовлених на цементах ПЦ II/БШ-400 та ШПЦ III/А-400. Модифікацію властивостей бетонів досягали введенням суперпластифікатора, мікрокремнезему, добавки модифікатора структури та гідрофобізатору. Водов’яжуче відношення варіювалось від 0,27 до 0,63, міцність на стиск була від 26 до 83 МПа, водопоглинання від 3,4 до 8,4%. Це дало змогу оцінити корозійну стійкість модифікованих бетонів в широкому діапазоні властивостей. Для витримки в розчині кислоти були виготовлені зразки куби 10х10х10 та балочки 4х4х16 см. Оцінку корозійної стійкості проводили по втраті маси та міцності бетону по відношенню до початкового значення в 28 діб. Отримані результати показали, що в усіх зразків через 28 діб витримування руйнувався верхній розчинний шар бетону. Спостерігалось погіршення корозійної стійкості модифікованих бетонів по відношенню до звичайного бетону без добавок не залежно від типу цементу. Винятком стала серія бетону, яка мала водов’яжуче відношення 0,27-0,28 та міцність на стиск 77-83 МПа. В ній бетон мав меншу втрату маси після 56 діб витримки в розчині кислоти. Окремо, концентрується увага на рівномірному поверхневому характері руйнування бетону без ознак глибокого вибіркового проникнення кислоти в тіло бетону.