РЕГІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ІНТЕГРАЦІЇ ТОРГОВИХ МОЛЛІВ У МІСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩУ – ПРИМІЩЕННЯ ТА МОЖЛИВОСТІ

Анотація

Сучасні торгівельно-громадські центри (ТГЦ), які також називають моллами – останній винахід в низці торгівельних просторів, що в другій половині XX ст. претендував на універсальність своєї побудови. Втім, останні дослідження, а також історія проблем функціонування та занепаду помітної кількості торгівельно-громадських центрів наприкінці ХХ ст., змушують з більшою обережністю ставитися до відповідності існуючих та запланованих до побудови ТГЦ до вимог регіонального характеру. Матеріали статті викладено із застосуванням нарративного методу, що містить аналіз та узагальнення теоретичних положень та існуючих досліджень з архітектури та особливостей функціонування торгівельно-громадських центрів, звертаючи особливу увагу на наявні та потенційні проблеми універсальної інтровертованої схеми побудови ТГЦ. Традиційні переваги інтровертованої структури побудови ТГЦ, – більша керованість середовища (захист від навколишнього середовища, підтримання безпеки, замкненість і, відповідно, краща програмованість систем циркуляції пішоходів), підвищення контрасту внутрішнього та зовнішнього середовища для підкреслення досвіду перебування всередині з можливістю більшого впливу на ситуативну привабливість. Недоліками такої структури є одноманітна схема використання (нечастий, але довгий візит), часто – втрата значної частини зручності через збільшення витрат часу та зусиль на переміщення центром, а також монофункціональна логіка ізольованого торгівельного механізму зі зменшеною долею громадського використання, ізольованість в тканині міста. Потенційні переваги регіонального підходу, що враховує культурну складову сталого розвитку при проектуванні ТГЦ – підвищення природності, безпосередності сприйняття середовища ТГЦ, звернення до атмосфери та специфіки місця, підкреслення локально-характерного для “торгівлі досвідом”, більш повне використання соціально-культурного потенціалу регіону.