ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ УТИЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ МІДІ МЕТОДОМ ЕЛЕКТРОШЛАКОВОГО ПЕРЕПЛАВУ

Автор(и)

  • В.І. Гоц Київський національний університет будівництва і архітектури
  • В.Д. Макаренко Київський національний університет будівництва і архітектури https://orcid.org/0000-0001-6668-3957
  • О.Ю. Бердник Київський національний університет будівництва і архітектури https://orcid.org/0000-0001-5321-3518
  • Н.О. Амеліна Київський національний університет будівництва і архітектури https://orcid.org/0000-0002-3076-8120
  • А.А. Майстренко Київський національний університет будівництва і архітектури

DOI:

https://doi.org/10.33042/2311-7257.2024.111.1.22

Ключові слова:

мідь, відходи, утилізація відходів, електрошлаковий переплав, термоутилізація осаду

Анотація

Технологію електрошлакового переплаву витратних електродів, виготовлених з обмоток електродвигунів і моторів, можна ефективно використовувати для отримання заготовок електротехнічної міді, які придатні для переробки в шинку і дроти. Потужність виробництва процесу переплаву до 200 км/год. для економічної ефективності і у разі відсутності мідної руди на підприємствах утилізація відходів, один з найкращих альтернативних методів.

Біографії авторів

В.І. Гоц, Київський національний університет будівництва і архітектури

доктор технічних наук, професор кафедри технології будівельних конструкцій і виробів

В.Д. Макаренко, Київський національний університет будівництва і архітектури

доктор технічних наук, професор кафедри технології будівельних конструкцій і виробів

О.Ю. Бердник, Київський національний університет будівництва і архітектури

кандидат технічних наук, доцент кафедри технології будівельних конструкцій і виробів

Н.О. Амеліна, Київський національний університет будівництва і архітектури

кандидат технічних наук, доцент кафедри технології будівельних конструкцій і виробів

А.А. Майстренко, Київський національний університет будівництва і архітектури

кандидат технічних наук, доцент кафедри технології будівельних конструкцій і виробів

Посилання

Berdnyk O Yu, Lastivka O V, Maystrenko A A, Amelina N O. (2020) Processes of structure formation and neoformation of basalt fiber in an alkaline environment. IOP Conf. Series: Materials Science and Engineering. Innovative Technology in Architecture and Design (ITAD 2020). Vol. 907. 012036.

Gaff M., Kačík F., Gašparík M., Makovická Osvaldová L., Čekovská H. (2019). The effect of synthetic and natural fire-retardants on burning and chemical characteristics of thermally modified teak (Tectona grandis L. f.) wood. Construction and Building Materials. Vol. 200. 551-558.

Krüger, S., Gregor, J., Gluth, G., Watolla, M-B., Morys, M., Häßler, D., Schartel, B. (2016). Neue Wege: Reaktive Brandschutzbeschichtungen für Extrembedingungen. Berlin, Bautechnik, 93/8, 531-542. DOI: 10.1002/bate.201600032.

Janetti, M.B., Wagner, Р. (2017). Analytical model for the moisture absorption in capillary active building materials. Building and Environment, 126, 98-106.

Wang, Y., Zhao, J., Chen, J. (2020). Effect of polydimethylsiloxane viscosity on silica fume-based geopolymer hybrid coating for flame-retarding plywood. Construction and Building Materials, 239, 117814. DOI:10.1016/j.conbuildmat.2019.117814.

Zhan, W., Chen, L., Cui, F., Gu, Z., Jiang, J. (2020). Effects of carbon materials on fire protection and smoke suppression of waterborne intumescent coating. Progress in Organic Coatings, 140, 105491. DOI:https://doi.org/10.1016/j.porgcoat.2019.105491.

Shi, X.-H., Chen, L., Zhao, Q., Li, Y.-M., Wang, Y.-Z. (2020) Epoxy resin composites reinforced and fire-retarded by surficially-treated carbon fibers via a tunable and facile process. Composites Science and Technology, 187, 107945. DOI:10.1016/j.compscitech.2019.107945.

P.Chindaprasrt, T.Cao. (2015). Setting, segregation and bleeding of alkali-activated cement, mortar and concrete binders. Handbook of Alkali-activated Cements, Mortars and Concretes, WP, 2015, 113-131.

Krivenko P., Petropavlovskii O., Vozniuk H., Lakusta S. (2017). The development of alkali-activated cement mixtures for fast rehabilitation and strengthening of concrete structures. Procedia Engineering, 195. 142-146

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-10