ЕВОЛЮЦІЯ ПРИНЦИПІВ ЗБЕРЕЖЕННЯ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ НА ОСНОВІ МІЖНАРОДНИХ ДОКТРИНАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2311-7257.2024.111.1.6Ключові слова:
архітектурна спадщина, культурний ландшафт, сталий розвиток, територіальні об'єкти, культурна ідентичністьАнотація
У статті розглянуто процес трансформації підходів до охорони архітектурної спадщини через аналіз еволюції принципів та методів збереження пам'яток на основі ключових міжнародних документів, таких як Афінська хартія, Венеційська хартія, Конвенції ЮНЕСКО та інших. Від консервації окремих об'єктів до інтеграції культурних ландшафтів — міжнародні доктрини стали відповіддю на виклики сучасності: урбанізацію, зміну клімату та збройні конфлікти. Питання управління територіальними об'єктами розглядається через необхідність комплексного підходу, що враховує складність їхніх соціальних, екологічних та культурних зв’язків. Стаття демонструє, як міжнародні підходи до охорони спадщини адаптуються до сучасних умов, враховуючи зміни у сприйнятті матеріальних і нематеріальних аспектів, роль громад, культурне різноманіття та принципи сталого розвитку. Підкреслюється важливість комплексного підходу, що охоплює різні типи цінностей — від матеріальних до нематеріальних, від глобальних до регіональних.
Посилання
Akulenko, V. I. (2003). Protection of treasures as monuments of history and culture in domestic and international law. Pam’yatky Ukrainy: History and Culture, (4), 52-61.
Litovchenko, V. (2013). Transformation of the concept of cultural heritage preservation in international relations. Culture of the Black Sea Peoples, 258, 143–148.
Okhrimenko, M. (2022). Protection of cultural heritage during the war in Ukraine: Legislation and practical aspects. Essential Problems in Art History, (1), 51–66. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2022.1.05
Plamenytska, O. (2004). The Venice Charter: A perspective from 40 years away. Pam’yatky Ukrainy: History and Culture, (4), 60-63.
Prybieha, L. (2012). The main international document on monument preservation cooperation (On the 40th anniversary of the Convention Concerning the Protection of the World Cultural and Natural Heritage). Proceedings of the Centre for Monument Studies, (21), 5-11.
Cherkasova, K., & Zavorina, A. (2018). Innovative approaches in sociocultural identification of architectural heritage objects. Scientific Bulletin of Construction, 93(3), 5–https://doi.org/10.29295/2311-7257-2018-93-3-5-10
Araoz, G. F. (2011). Preserving heritage places under a new paradigm. Journal of Cultural Heritage Management and Sustainable Development, 1(1), 55–60. https://doi.org/10.1108/20441261111129933
Australia ICOMOS. (2013). The Burra Charter: The Australia ICOMOS Charter for Places of Cultural Significance.
Carver, M. (1996). On archaeological value. Antiquity, 70, 45–56.
Chapagain, N. (2007). Revisiting conservation charters in the context of Lomanthang, Nepal: Need to acknowledge local inhabitants and changing contexts. City & Time, 3(2), 55–65.
Cleere, H. (2000). The World Heritage Convention: Management by and for whom? In F. P. McManamon & A. Hatton (Eds.), Cultural Resource Management in Contemporary Society (pp. 65–73). Routledge.
ICOMOS. (1987). Charter for the Conservation of Historic Towns and Urban Areas (Washington Charter).
ICOMOS. (1964). International Charter for the Conservation and Restoration of Monuments and Sites (The Venice Charter).
ICOMOS. (2011). Valletta Principles for the Safeguarding and Management of Historic Cities, Towns and Urban Areas.
International Museums Office. (1931). Athens Charter for the Restoration of Historic Monuments.
Fitri, I., Ahmad, Y., & Ahmad, F. (2015). Conservation of tangible cultural heritage in Indonesia: A review of current national criteria for assessing heritage value. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 184, 71–78. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.05.055
Forrest, C. (2009). International Law and the Protection of Cultural Heritage (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203865194
Goetcheus, C., & Mitchell, N. (2014). The Venice Charter and Cultural Landscapes: Evolution of Heritage Concepts and Conservation Over Time. Change Over Time, 4, 338 - 357. https://doi.org/10.1353/COT.2014.0018.
Jokilehto, J. (1998). The context of the Venice Charter (1964). Conservation and Management of Archaeological Sites, 2(4), 229–233. https://doi.org/10.1179/135050398793138762
Labadi, S. (2005). A review of the global strategy for a balanced, representative and credible World Heritage List 1994–2004. Conservation and Management of Archaeological Sites, 7(2), 89–102.
Labadi, S. (2007). Representations of the nation and cultural diversity in discourses on World Heritage. Journal of Social Archaeology, 7(2), 147–170. https://doi.org/10.1177/1469605307077466
Meskell, L. (2001). Archaeologies of identity. In I. Hodder (Ed.), Archaeological Theory Today (pp. 187–213). Polity Press.
Petzet, M. (2008). Genius loci – The spirit of monuments and sites. In 16th ICOMOS General Assembly and International Symposium: "Finding the spirit of place – between the tangible and the intangible" (pp. 29 September – 4 October, 2008, Quebec, Canada).
Roders, A. P. (2014). Cultural heritage management: Power, values and identity. Antiquity, 88(340), 663–666. https://doi.org/10.1017/s0003598x00101310
Rojas, E. (2014). Historic Cities and the Venice Charter: Contributions to the Sustainable Preservation of Urban Heritage. Change Over Time, 4, 196 – 203. https://doi.org/10.1353/COT.2014.0013
UNESCO. (1972). Convention Concerning the Protection of the World Cultural and Natural Heritage.
UNESCO. (2003). Convention for the Safeguarding of the Intangible Cultural Heritage.
UNESCO. (2011). Recommendation on the Historic Urban Landscape.
Veldpaus, L., & Roders, A. P. (2014). Learning from a legacy: Venice to Valletta. Change Over Time, 4(2), 244–263. https://doi.org/10.1353/cot.2014.0022
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Науковий вісник будівництва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
