ПРОТИДІЯ ДИФУЗІЇ ІОНІВ МОРСЬКОЇ ВОДИ В СТРУКТУРУ ШЛАКОЛУЖНОГО ЗАЛІЗОБЕТОНУ

Анотація

Актуальність запровадження шлаколужного бетону (далі – ШЛЦ бетон) при зведенні споруд, що експлуатуються в морській воді, обумовлена підвищеною стійкістю до дії агресивних середовищ у порівнянні з аналогами на основі традиційних портландцементів. Необхідність використання високорухомих сумішей спричинює негативні зміни в структурі затверділого бетону, які призводять до підвищення дифузії іонів з агресивного середовища. Вказане актуалізує розробку комплексу методів запобігання корозії сталевої арматури в пластифікованому ШЛЦ бетоні. Показано, що модифікація пластифікованого ШЛЦ бетону (марка за легкоукладальністю П4) комплексом добавок портландцементу, глиноземистого цементу, кліноптилоліту і тринатрійфосфату (Na3PO4.12H2O) посилює захист сталевої арматури. Методами фізико-хімічного аналізу показано, що протидія дифузії іонів Clі SO42- в структуру модифікованого ШЛЦ бетону обумовлена їх хемосорбцією гелевими фазами, хімічним зв’язуванням з утворенням солі Кузеля
3CaO∙Al2O3∙0,5CaCl2∙0,5SO4∙10H2O та хлорапатиту Ca5(PO4)3Cl, а також оклюдуванням в структурі цеолітвміщуючої добавки і гідратних новоутворень у вигляді цеолітоподібних лужних гідроалюмосилікатів. Це підтверджується результатами якісної реакції на іони Clі SO42- в структурі бетону розчинами відповідно нітрату срібла (AgNO3) та ацетату свинцю (Pb(CH3COO)2), а також результатами оцінки втрат маси сталевих стрижнів, вийнятих з ШЛЦ бетону, що знаходився в морській воді на протязі 9 місяців.