ІСТОРИКО-ГЕНЕТИЧНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ АРХІТЕКТОРА КОМПОЗИЦІЙНОЇ ТВОРЧОСТІ

Анотація

Предметом статті є композиційна педагогіка. В ній розглядаються методи викладання композиції, різні техніки композиційної діяльності та процес створення художнього твору. Аналізується історичний процес розвитку методів навчання композиційній творчості архітектора. Показано, що у формальній теорії композиції, яка зараз домінує, був втрачений історичний зміст, а різноманіття накопичених в ході історичного розвитку архітектури поглядів на композиційну майстерність ніяк не вплинуло на зміст сучасного навчального предмета як радянських, так і українських шкіл часів незалежності України. Увага концентрується на формуванні нових методів проектної та композиційної підготовки. Методологічна стратегія базується на історико-генетичному методі освоєння минулого досвіду архітектурної професії. Композиція розглядається як специфічна художня система мислення і діяльності архітектора. Композиція також трактується як мова сучасної архітектури що розвивається у часі. Логічний зв'язок уявлень про композицію представлений в процесі еволюції, стає основним принципом нового педагогічного підходу.

The subject of the article is compositional pedagogy. It examines methods of teaching composition, various techniques of compositional activity, and the process of creating an artistic work. The historical process of the development of methods of teaching the compositional creativity of an architect is analyzed. It is shown that the formal theory of composition, which now dominates, has lost its historical meaning, and the diversity of views on compositional mastery accumulated in the course of the historical development of architecture did not have any affect on the content of the modern educational subject of both Soviet and Ukrainian schools during the time of Ukraine's independence. Attention is focused on the formation of new methods of design and composition education. The methodological strategy is based on the historical-genetic method of mastering the past experience of the architectural profession. The composition is considered as a specific artistic system of the architect's thinking and activity. The composition is also interpreted as the language of modern architecture that develops over time. The logical connection of ideas about composition presented in the process of evolution becomes the main principle of a new pedagogical approach.